вірю!
досвід мають неоціненний, останнього разу мені рекомендували завести коханця, а то й двох і, навіть, обґрунтували, раціонально причому (з його т.з.)
Класно підмітив… на підручник з історії! :)))
Не одноразово була в схожих ситуаціях, але в кожному намагалася компенсувати помилку таксиста його знаннями. То адресу хорошого сервісу виманю, то про газові установки розпитую, то ще щось. Цікаво…
Загалом добре, коли є межі, рамки… вони допомагають приймати рішення. Руйнацію я звикла називати або еволюцією, або деградацією. Нащастя, моя внутрішня демократія поки що тверда, нажаль, я завжди опучкаю очі вниз, коли бачу що праця не ціниться.
я погоджуюся, що є бариги з повними кишенями бабла, які переписують по сто раз одне й те саме, є такі, які просто перекладають чиїсь роботи й видають під свої, є такі, що присвоюють роботи своїх аспірантів, не без того… але є такі, ще радянські, певне того й наївні. От перед такими мені й соромно… Вони своїм коштом видають книги, цікаві, але спеціалізовані, тому не для мас, самі їх розповсюджують, а поваги до них ніякої… знову, через наявність бариг.
ось власне, коротко —
— Чи варто лишати в собі старе?
— Гадаю, так. Оте старе несе в собі спогади, роздуми, воно здатне створювати традиції. А якщо пригадати, що все нове давно забуте старе. Банальна ніби приказка, та вона добре окреслює моє ставлення до сучасної моди (поки не мистецтва). Мода ж змінна і має властивість впливати на мистецтво. Краще, звичайно, коли мистецтво впливає на розвиток мови, а не навпаки. Але… Мистецтвом сучасним, відповідно, вважають, те що на часі. Та я собі так уявляю, що справжнє мистецтво має виходити за якісь критерії. Хоча б частково, щоб нести майбутнє в собі, щоб освітлювати шлях розвитку масової культури.
принаймні, це моя субєктивна думка.
мене з дитинства проінформували, що народилася я в роддомі. Правда значення цього слова я тоді не знала. Пішла рано, заговорила теж...і я досі всюди поспішаю.
Ви знаєте, я абсолютно нічого не маю проти геїв чи лесбіянок. Це їхній вибір чи їхня карма. Але я переконана, що не хотіла б, щоб мої діти з дитинства дивилися як цілуються двоє дорослих чоловіків. Мені гидко таке спостерігати. Нехай це буде таємницею певного кола осіб, для чого виставляти все на показ (маю на увазі гей-паради і т.п.)?
Звичайно, що підідйде!!!
Ух, заздрю тобі, що ти там був і це побачив!
я мала на увазі мандри загалом, але останньою була Польща на НР.
досвід мають неоціненний, останнього разу мені рекомендували завести коханця, а то й двох і, навіть, обґрунтували, раціонально причому (з його т.з.)
Не одноразово була в схожих ситуаціях, але в кожному намагалася компенсувати помилку таксиста його знаннями. То адресу хорошого сервісу виманю, то про газові установки розпитую, то ще щось. Цікаво…
а в нас говорять — шляхи трафляють! )))
цікавий дідок.
То Ви спеціально їздили до нього під НР?
:)))
— Чи варто лишати в собі старе?
— Гадаю, так. Оте старе несе в собі спогади, роздуми, воно здатне створювати традиції. А якщо пригадати, що все нове давно забуте старе. Банальна ніби приказка, та вона добре окреслює моє ставлення до сучасної моди (поки не мистецтва). Мода ж змінна і має властивість впливати на мистецтво. Краще, звичайно, коли мистецтво впливає на розвиток мови, а не навпаки. Але… Мистецтвом сучасним, відповідно, вважають, те що на часі. Та я собі так уявляю, що справжнє мистецтво має виходити за якісь критерії. Хоча б частково, щоб нести майбутнє в собі, щоб освітлювати шлях розвитку масової культури.
принаймні, це моя субєктивна думка.