Віталія Козменко

• Віталія Козменко
• 27 листопада 2010, 20:44
• 5

Морозова, ти, направду, гарно пишеш!!!

• Віталія Козменко
• 27 листопада 2010, 14:39
• 3

тут одне з трьох: або ти знаєш таке, чого я не знаю про Пласт, або ти хочеш довести свою правоту пустослів'ям, або — твій варіант. )))

• Віталія Козменко
• 26 листопада 2010, 22:14
• 3

Сергій, за дитину до 18 років несуть відповідальність її батьки. Вони ж з доброї волі віддають дітей у ПЛАСТ. І якщо дитині там не подобається, вона може піти.

• Віталія Козменко
• 26 листопада 2010, 22:12
• 2

якщо би ти дочитав до кінця, то напевне натрапив би на такі слова: «та виховниця більше не працює з дітьми». Звільнена так би мовити.
ПЛАСТ довго був у підпіллі, звідти й лексика

• Віталія Козменко
• 26 листопада 2010, 16:51
• 2

питання стоїть не у вивченні мов, а в чистоті мови.
Пластуни заохочують дітей вчити мови та розмовляти українською без російських, англійських, французьких словечок, як вище написав Ігор!!!

• Віталія Козменко
• 26 листопада 2010, 14:27
• 4

осінь не вилікуєш, бо це стан душі!

• Віталія Козменко
• 26 листопада 2010, 14:25
• 2

1 і 11 — найповніше розкривають тему «я пишаюся тим що народилася я жінкою»! тому мені до вподоби! :)

• Віталія Козменко
• 25 листопада 2010, 23:51
• 2

Напевне, варто туди все-таки поїхати :)

• Віталія Козменко
• 25 листопада 2010, 18:14
• 2

Донеччина мені чужа і не знайома. Навіть не сприймаю її як Україну. Якесь вороже ЧУЖЕ. — cаме так і я бачу цю східну частину України

• Віталія Козменко
• 25 листопада 2010, 00:03
• 3

Бачу, що коментарі перестали бути конструктивними щодо теми посту і перейшли на особистості. Гадаю не варто продовжувати, панове, в такому руслі.
Дякую

• Віталія Козменко
• 24 листопада 2010, 15:31
• 3

як мільйони українців «вжилися» в Європі і, приїжджаючи у відпустку, говорять з вигуками та наголосами притаманними мовам романської групи. Так буває…

• Віталія Козменко
• 24 листопада 2010, 14:48
• 3

це так цікаво. Мені завжд цікаво слухати, як люди говорять по українськи, якщо думають іншою мовою. Побудова речень, логічні наголоси, виклики. А підрядні речення з уст таких людей просто захоплюють!

• Віталія Козменко
• 24 листопада 2010, 14:39
• 3

Іван Малкович писав, що багато віршів у нього про вікна, бо насправді то вікна в дитинство. А твоє вікно відкриває дорогу? куди?
гарна поезія

• Віталія Козменко
• 24 листопада 2010, 14:28
• 2

то це звичка? Спосіб комфортного існування в соціумі?

• Віталія Козменко
• 24 листопада 2010, 10:59
• 3

виходячи з серіалів… всі брешуть!.. але мені не йдеться про те, чи всі чи ні. Мені цікаво навіщо, що отримуєш з того?
Спілкування безпосередньо є комунікацією. В залежності, чи потрібна тобі якісна комунікація чи така «аби була» залежить, як і про що йтиме мова. Ось, де проблема. Навіщо старатися і викручуватися задля «аби було»?

• Віталія Козменко
• 24 листопада 2010, 09:42
• 2

гарно описав… Дякую.
Починаю розуміти твої дії з твоєї точки зору

• Віталія Козменко
• 24 листопада 2010, 09:33
• 2

Брехня — це передовсім гра. Тонка гра, де запросто можна заплутатись. Я собі ще тих правил чітко не визначила, певне того вона мені й не подобається.

Наді: гадаю, що правда може бути й дуже цікавою, адже ніколи не знаєш яка карта прихована в рукаві

• Віталія Козменко
• 24 листопада 2010, 09:30
• 2

напевне, найкращим виходом є мовчання?!.. тобто і не «вбивати» правдою наповал, і не збрехати

• Віталія Козменко
• 23 листопада 2010, 22:52
• 2

однозначно погоджуюся з тим, що люди ховаються за образи чи «образи». Та, мені так здається, що сховатися їм остаточно не дозволить цікавість. Це те що описав Гюго в «93»: «непереборне бажання побачити і дізнатися штовхало жінок на передову фронту» (прошу вибачення за не точну цитату)

• Віталія Козменко
• 23 листопада 2010, 22:44
• 2

вже боюся щось наперед обіцяти… але прийти мені хочеться!