Осінь, яку я люблю

Я гуляю осінніми вечорами і розумію, що мені це подобається. Не хочеться визнавати, але це так.
Я люблю ці прохолодні, але не холодні вечори, трохи сирі, але не мокрі, такі по-осінньому теплі і по-дитячому радісні. В повітрі витає запах очікування. Всі чекають чогось, більшість — свята. Я насолоджують спогадами і посмішка мене видає.
Люблю і я знаю чому. Бо наша осінь така ж, як зима в Мадриді. А зима в Мадриді завжди яскрава, весела, привітна та з легким присмаком жарених каштанів. Все має своє призначення. Мої спогади в цій осені створюють затишок.
Мій власний рецепт проти дипресивної осені: бажання, паспорт, віза і супутник.
Щасти!